Вибігти в аптеку за таблетками – це така ж звичайна справа для будь-якого харків’янина, як і сходити в магазин купити хліб. У кожному районі міста розташовано безліч аптек, як кажуть, на будь-який смак. Здається, що так було завжди. Але якщо повернуться на 100 років тому, можна побачити, що аптеки були розкішшю, доступною далеко не всім, та й було їх дуже мало – близько 24. А якщо відмотати історію на початок 19 століття, то можна з подивом дізнатися, що власниками аптек були німці та було їх всього 5 на все місто. З цієї статті можемо дізнатися, як зароджувалась аптекарська справа в нашому Харкові. Далі на kharkovone.
Аптеки на початку 19 століття
Перші згадки про аптеки Харкова можна побачити у записах Фелікса Йосиповича фон-Рейнгардта, що описував архітектурну картину міста. Він вказує на дві аптеки, що знаходяться недалеко одна від одної, в районі сучасного Полтавського шляху. Одна з них належала Григорію Фіндлеру та була заснована в 1819 році. А друга Олександру Григор’єву, яка дісталася йому в спадок у 1863 році від дядька Оттона Фрейндлінга. Цікаво, що приміщення аптеки розташовувалося на першому поверсі будинку, де жив сам власник. Це було зручно та вигідно.
Також є інформація від сучасних істориків про те, що на початку 19 століття у місті налічувалося 5 аптек. Першу аптеку у Харкові відкрив провізор Г. Венцель у 1810 році, проте у 1814 році продав її іншому провізору. Другу аптеку відкрив Г. Фіндлер, про якого сказано вище, і на початку 1820-х років він мав їх дві. (На вулиці Сумській та на вул. Катеринославській). Третя була відкрита провізором Е. Нельдіхеном за річкою Харків у 1829 році. Четверту аптеку започаткував провізор Г. Сартінсон та вона розташовувалась на вул. Московський (сучасний проспект Героїв Харкова). А п’яту аптеку у 1841 відкрив провізор О. Фрейндлінг в центрі міста.
На жаль, не можна стверджувати на сто відсотків, що розташування аптек було саме таким у той період, оскільки офіційних довідників до 1860 року не було. Тільки з середини 1860-х років стали виходити щомісячні “Календарі”, а списки аптек стали з’являтися в “Російському медичному довіднику” лише з 1864 року.
Асортимент перших аптек
Спочатку хочеться звернути увагу на те, що у 19 столітті у Харкові ліки можна було купити лише у вільних аптеках. Що це означає? Вільна аптека – це звичайна аптека, що належала провізору (тільки дипломованому фармацевту давали дозвіл “завести” аптеку), в якій можна було вільно купити ліки. Існували й казенні, але це зазвичай були аптеки при лікарнях чи шпиталях.
Список ліків суворо затверджувався Аптекарським статутом. Також додавався довгий список перерахування того, що не можна продавати у вільній аптеці.
Ось що можна було придбати у харківській аптеці у 1860-1911 роках:
- Англійський пластир – для заклеювання ран та захисту від зовнішніх шкідливих впливів;
- Англійська сіль – засіб при запорах (чайну або столову ложку на склянку теплої води);
- Анісові краплі – “швидка допомога” при отруєнні тютюном та заспокійливе при кашлі;
- Аспірин – жарознижувальне;
- Борна кислота – для полоскання горла при болі та почервонінні, примочки для очей;
- Порошок Боткіна – при відрижках;
- Бромистий натр – для заспокоєння нервів;
- Гліцерин – для втирання у шкіру для м’якості;
- Гофманські краплі – що збуджує при непритомності, при нудоті та блювоті;
- Краплі Датського короля – від легкого кашлю;
- Вапняна вода – для примочок при опіках у суміші з прованським маслом;
- Краплі Іноземцева – при болях у животі та проносі;
- Колодій – для змащування при легких опіках та ураженнях;
- Йодна настойка – знеболювальний та асептичний засіб для зовнішнього застосування;
- М’ятні краплі – при проносах та спазмах у животі;
- Полинна настойка – проти печії;
- Поварена сіль – для полоскань у горлі;
- Саліциловий натр – при суглобовому ревматизмі та лихоманці;
- Свинцева примочка – при забитих місцях;
- Сода – проти печії;
- Оцет з водою – для обтирання тіла за високої температури;
- Французький скипидар – при сильному кашлі та грудних хворобах;
- Хінін – жарознижувальне при лихоманці;
- Цитрованіль – при головному болю.
Цікаві факти
Харків можна по праву вважати першопрохідцем української фармації. Адже саме тут із 1805 року почали проходити навчання перші фармацевти. У 1778 році відкрилася повноцінна державна (казенна) аптека. Та зовсім скоро, у 1787 році, запрацювала перша кам’яна аптека, що стала окрасою Катеринославської вулиці (сучасний Полтавський шлях).
Піонер комерційної аптекарської справи в Харкові Г. Венцель витратив майже два роки на те, щоб відповідати всім вказівкам та рекомендаціям Лікарської управи і лише тоді отримав дозвіл на відкриття своєї аптеки.
В аптеках того часу можна було купити препарати, якими ми користуємось і зараз. Це аспірин, вазелін, гірчичники, нашатирний спирт та краплі валеріани.
Власниками перших п’яти комерційних аптек були німці, що так історично склалося. Але до кінця 19 століття виросло покоління харківських фармацевтів та провізорами більшості аптек вже були харків’яни, єврейського, російського чи українського походження.
Сучасному харків’янину важко собі уявити, як із тими небагатьма засобами в аптеці, городяни могли підтримувати своє здоров’я, а ще гірше, лікуватися від серйозних захворювань. Мабуть, здоров’я було міцніше, а стресів менше.