Історія Харкова — це літопис неймовірних випробувань і досягнень, серед яких пожежна служба завжди посідала важливе місце. З моменту заснування міста у XVIII столітті вогонь був однією з головних загроз для жителів. Вузькі вулиці, деревʼяні будинки та щільна забудова створювали ідеальні умови для поширення пожеж. Однак саме в цих умовах загартовувався дух справжніх героїв — пожежників, які попри небезпеки, завжди стояли на сторожі безпеки міста. Ця розповідь про їхні трудові будні, самовідданість і героїзм повертає нас до початку створення пожежної служби у Харкові.
Що ви дізнаєтеся з цієї статті?
• Коли і як зародилася пожежна служба у Харкові;
• Які перші протипожежні заходи використовувалися;
• Який вигляд мала робота пожежників у XIX і на початку XX століття;
• Героїчні подвиги пожежників під час воєн і післявоєнних років;
• Інноваційні технології та унікальні досягнення харківських вогнеборців.
Перші кроки: початок становлення пожежної служби
Зародження пожежної служби у Харкові припадає на XVII століття, час, коли деревʼяні споруди й відсутність організованого водопостачання робили боротьбу з вогнем практично неможливою. У 1688 році харківський воєвода Семен Дурново усвідомлює необхідність суворих протипожежних правил. Його указ заборонив жителям розводити багаття влітку і зобовʼязував обладнати дахи будинків діжками з водою. Це був перший крок до впорядкування заходів безпеки.
Зі зростанням міста у XVIII столітті ситуація ставала складнішою. У 1763 році Катерина II видала указ, який наказував створення пожежних команд. У Харкові зʼявилася посада отамана, відповідального за протипожежні заходи. До його обовʼязків входило стежити за станом інвентарю, координувати сили та забезпечувати готовність до гасіння пожеж.
Однак справжній перелом стався у 1823 році, коли у Харкові було офіційно затверджено штати пожежної команди. Це дало змогу створити перші професійні підрозділи, де служби несли, як правило, ті, хто не міг бути призваний до армії.
Інструменти та методи боротьби з вогнем
Робота пожежників у XIX столітті у Харкові була надзвичайно складною. Основні інструменти, такі як відра, багри, сокири та деревʼяні драбини, не давали змоги ефективно справлятися з пожежами. Воду доставляли вручну, формуючи так звані
“живі ланцюги”, де відра передавалися з рук у руки.
Перша серйозна модернізація відбулася у 1886 році, коли в місті зʼявилися перші водойми для пожежних потреб. Це значно прискорило процес гасіння. До кінця ХІХ століття почали використовувати ручні та механічні помпи, що стало величезним кроком уперед.
У 1913 році Харківська пожежна служба вперше придбала автомобіль фірми Dule-Fork, який міг подавати до 100 тисяч літрів води на годину. Це стало справжнім проривом для боротьби з масштабними пожежами.
Пожежники у воєнні роки
У роки Громадянської війни пожежна служба натрапила на труднощі: розруха і брак ресурсів підривали її ефективність. Однак уже у 1923 році силами харківських пожежників вдалося відновити депо й організувати перший в СРСР пожежний автозагін.
Під час Другої світової війни пожежники продовжували виконувати свою роботу навіть під бомбардуваннями. У 17 вересні 1941 року, в ніч після масованих авіаударів, вогнеборці разом із містянами загасили понад 200 вогнищ загоряння, рятуючи будівлі та людські життя.
Восени у 1943 році, після визволення Харкова, пожежники разом із радянськими військами першими повернулися в місто. Їхнім завданням було гасіння пожеж, що виникли під час боїв, а також відновлення роботи служби.
Післявоєнні досягнення та інновації
Після війни Харків швидко зростав і розвивався. Пожежні частини отримали доступ до новітніх технологій того часу, включно з сучасними автомобілями та обладнанням для гасіння складних пожеж. Одним із досягнень стала перша реактивна установка для боротьби з газовими й нафтовими фонтанами, створена у Харкові.
Ця розробка зіграла ключову роль у ліквідації великих аварій, таких як пожежі на родовищах у Біляївці. Харківські пожежники неодноразово надавали допомогу іншим регіонам, демонструючи високий рівень професіоналізму.
Особливе місце посідає їхня участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Перші бригади, відправлені на місце, ціною своїх життів змогли запобігти масштабнішим наслідкам катастрофи.
Сьогодні та майбутнє
Сьогодні пожежна служба Харкова — це сучасна організація, оснащена новітньою технікою та підготовленими кадрами. Кожне нове депо, зведене за останні десятиліття, є не тільки робочим місцем, а й памʼятником традиціям харківських пожежників.
Будівля головного управління МНС на вулиці Шевченка — це не просто архітектурний обʼєкт. Побудована зусиллями співробітників гарнізону, вона стала символом відданості справі та готовності допомогти у будь-який момент.
Історія пожежної служби Харкова — це історія мужності, самовідданості та прогресу. Від найпростіших деревʼяних відер до високотехнологічних установок, харківські пожежники завжди залишалися вірними своєму обовʼязку, захищаючи місто і його жителів. Їхня робота — це приклад для майбутніх поколінь, нагадування, що безпека кожного з нас стоїть на плечах цих героїчних людей.