Василь Назарович крім своєї громадської діяльності є ініціатором виникнення Міністерства народної освіти. Також варто відзначити великий внесок в освіту своїх земляків. Але працюючи над популяризацією грамоти, Василь мав і свої особисті успіхи в інженерних, літературних, наукових галузях. Є автором понад 60 статей, друкувався в багатьох українських журналах. Зробив великий внесок у метеорологію. Просував ідею про розвиток сільського господарства, як не відокремлюваним фактором економіки. Розробляв нові сорти посіву, насіння, круп. Проводив експериментальні роботи над поліпшенням ґрунту та органіки в цілому. Вклав чимало зусиль в технологію консервування, а також виводив нові кольори й барвники з рослин, пише kharkovone.com.
Біографія унікальної людини того часу
Батько Василя – військова людина, яка на своєму рахунку вже мала чимало нагород і складалася мав добру репутацію у Катерини II, на момент народження сина Назар Олександрович Каразін мав вже у володінні території Московського і Харківського округу. Мати Каразіна виросла в родині військових, була начитаною, духовною і спокійною жінкою. Василь Назарович дуже любив і завжди шанував її. Виходячи з роду занять батьків, хлопчик з самого народження буде виховуватися і готуватися до вступу у військову частину. Дитинство пройшло, як і у багатьох дітей в сім’ях з достатком, вчився старанно, читав, вивчав історію і вчився малюванню. В юності Василь вступає в кірасирський полк, після потрапляє в лейбгвардію. Провчившись там пару років, Каразіна застають за спробою незаконного перетину кордону. Причиною цьому стало – несправедливий режим влади та бажання самовдосконалюватися. Але, попри такого вищого злочину – був помилуваний імператором. Після зміни уряду Василю вдається потрапити в довіру нового імператора, але не надовго. За цей час Василь висуває ідеї про Міністерство народної освіти, випускає безліч рецензій і статей. Зміг організувати пожертви на Харківський університет. У 1804 році відсторонюється від служби, після чого Каразін йде на «само бут». Займається науковою та просвітницькою діяльністю. Розробляє нове насіння, спосіб консервування. Всупереч великому внеску у науку і наукові відкриття. Василь Назарович у першій половині XIX століття потрапляє під варту за підозри у заклику народного повстання проти зміни режиму. Відбувши своє покарання живе далеко від дому, під наглядом силових структур того часу. Від проведених кількох років не на волі й вимушеним осілою підставою в іншому місці, Василь втратив зв’язок з близькими, друзями й до кінця своїх днів був відданий науці та своїм ідеалам.
Як живе пам’ять про Василя Назаровича в наші дні
На цей час на честь унікальної людини крім іменованого університету – іменована вулиця, встановлено монумент, гордо іменується гімназія, присвоєно ім’я сортів яблук і на честь Василя Назаровича іменована навіть планета в далекому, глибинному космосі.