У скандалі із припиненням виробництва нових БТР-4, що спалахнув не так давно, з’явились нові фігуранти, пише kharkovone.com. Так, Лозівський ковальсько-механічний завод було звинувачено у невиконанні зобов’язань щодо виробництва корпусів для майбутньої техніки. І представники заводу і представники Укроборонпрому один за одним випустили заяви, у яких звинувачують партнерів. Ми спробували докопатися до сутності претензій обох сторін і виклали їх в цій статті.
Позиція ЛКМЗ
Колектив Лозівського ковальсько-механічного заводу звернувся до Президента України із проханням про втручання вищого керівництва країни у спірну ситуацію, що склалася навколо виробництва бронекорпусів для БТР-3 і БТР-4. Так, керівництво заводу нарікає на корупцію з боку керівних осіб Держконцерну «Укроборонпром». Мова йде про закупівлю фінської сталі для виготовлення корпусів, за словами працівників ЛКМЗ, ця сталь використовується у виробництві броні для сейфів та інкасаторських автомобілів. Та щоб робити з такої сталі броню для БТР-ів вона є надто «слабкою» і її використання в бойових умовах може призвести до жертв серед наших військових.
У звинуваченні також говориться про затягування виробництва з боку державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. Морозова», яке є частиною «Укроборонпрому». Різниця в часі між отриманням замовлення від Міністерства оборони і підписанням контракту на безпосереднє виробництво корпусів становить 1,5 року. Вартість домовленості складає майже 1 мільярд гривень, причому Міноборони замовляло 45 одиниць техніки, а ЛКМЗ отримав замовлення лише на 34 корпуси, до того ж ЛКМЗ наголошує на відсутності авансових виплат і оплати готової продукції від конструкторського бюро Морозова.
Сам же «Укроборонпром», виходячи з листа ЛКМЗ, винен у прагненні придбати більш дорогу сировину для БТР-ів для своїх корупційних схем. Причому заявляють, що український виробник міг би постачати вищу за якістю сталь дешевше ледь не удвічі.
Відповідь Концерну
У своєму листі, написаному у відповідь на лист ЛКМЗ, «Укроборонпром» всі претензії відкидає і звинувачує Лозівський завод у маніпуляції у своїх заявах. Як доказ своєї правоти, Концерн представив інформаційну таблицю, відповідно до даних якої ситуація стає кардинально інша: за рахунок якраз таки імпортної сировини вдалося зекономити на виготовленні одного корпусу приблизно 400 тисяч гривень.
В «Укроборонпромі» також наполягають на тому, що таку саму сталь від фінського виробника використовують для створення броні для військової техніки НАТО. «Дісталося» і Міноборони: у листі Концерну висловили припущення стосовно того, що в Міністерстві навмисно заблокували виробництво БТР-4 з закордонної сталі, тим самим прагнучи штучно залучити до постачання сировини конкретного виробника. До того ж нарікають на обізнаності Міністерства оборони на предмет недоліків конкретного типу вітчизняної сталі, а саме появу тріщин у ній.
Міноборони так само заявляє про необґрунтованість претензій Концерну і продовжує звинувачувати Харківське конструкторське бюро у провалі із виробництвом нової техніки.