Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна входить до числа найстаріших вишів Східної Європи. За два століття існування з його стін вийшли десятки тисяч фахівців, багато з яких набули світової популярності. Серед них лауреати Нобелівської премії, видатні вчені, письменники та громадські діячі. Далі на kharkovone.
Ілля Мечніков
Видатний біолог Ілля Мечніков народився 15 травня 1845 року в Харківській губернії (Куп’янський повіт, с. Іванівка) у родині поміщика, гвардійського офіцера Іллі Мечникова, та дочки титулярного радника Емілії Невахович. У віці 10 років хлопчик вступив до другого класу 2-ї Харківської гімназії, яку закінчив у 1862 році із золотою медаллю. У тому ж році став студентом Харківського університету, де навчався природничим наукам на фізико-математично-педагогічному факультеті. Завдяки видатним здібностям та працьовитості у 1864 році став випускником, склавши екстерном випускні іспити.
Випускник університету Каразіна став одним з основоположників еволюційної ембріології, мікробіології та імунології та зробив революційні відкриття у сфері біології. За високі наукові досягнення та видатні заслуги у сфері фізіології та медицини у 1908 році йому була присуджена Нобелівська премія.
Микола Пільчиков
Вчений-фізик Микола Пільчиков народився у Полтаві 21 травня 1857 року у сім’ї мецената Дмитра Пільчикова. Виняткові здібності хлопчика до точних наук стали помітними під час навчання у Полтавській гімназії (1870–1876). Пізніше Микола став студентом Харківського університету ім. Каразіна, вступивши на фізико-математичний факультет, який закінчив у 1880 році. Був залишений на кафедрі фізики помічником для підготовки до здобуття професорського звання.
Пільчиков займався науковою діяльністю, читав лекції, його роботи було видано у наукових фахових виданнях. До найвідоміших винаходів вченого відносять прилад для вимірювання геомагнітного тиску, стратостат, скафандр для пілота, однонитковий сейсмограф. Вчений розробив пристрій, який приймає радіохвилі конкретної довжини. У 1943 році радіокерованим вибухом було знищено штаб генерал-лейтенанта фон Брауна, який відомий як кат Харкова.
Микола Пільчиков став автором понад ста наукових праць та зробив близько 25 винаходів.
Варвара Каринська
Варвара народилася 3 жовтня 1886 року у багатодітній родині заможного купця Андрія Жмудського, який щиро любив Харків та жертвував величезні кошти на благоустрій міста. Дівчинка була оточена любов’ю та розкішшю, любила тканини та захоплювалася вишиванням. У Харківському університеті вивчала право, але юристом не стала. Її вабило мистецтво.
У 1924 році іммігрувала до Європи, а 1939 року — у Нью-Йорк (США). Каринська створювала костюми для багатьох балетних труп, у тому числі для трупи Ballet Russe de Monte Carlo, працювала з багатьма художниками, серед яких Марк Шагал, Сальвадор Далі. У 1940–1970 роках створила практично всі костюми до постановок хореографа Джорджа Баланчина.
У 1949 році отримала премію «Оскар» за найкращий дизайн костюмів у кінофільмі «Жанна д’Арк» (1948), а 1953-го стала номінмнткою на «Оскар» за костюми до фільму-балету «Ханс Крістіан Андерсен».
Майк Йогансен
Майк Йогансен народився 16 (28) жовтня 1895 року у Харкові. Його батько працював учителем німецької мови, а мати займалася Майком та ще трьома дітьми. З 14 років Майк, який здобував середню освіту у 3-й харківській чоловічій гімназії, займався репетиторством. У 2017-му закінчив Харківський університет, де навчався на історико-філологічному факультеті.
Разом із Миколою Хвильовим, Володимиром Сосюрою, Василем Елланом, Павлом Тичиною та іншими харківськими письменниками створював маніфести, видавав альманахи, став одним із засновників першої організації пролетарських письменників «2». За письменницьку кар’єру видав 10 книг із прозою та 2 з літературознавчими працями, 8 збірок віршів та 4 дитячі книги. Марк Йогансен складав словники та граматики, був майстром літературних містифікацій, пародій та епіграм. Його твір «Пригоди Мак-Лейстона, Гаррі Уперта та інших» став першим українським бестселером — за перший рік після виходу роману було продано 100 тис. екземплярів твору.
Серед знаменитих студентів університету ім. Каразіна, центральний будинок якого увійшов до числа пам’яток архітектури, економіст Семен Кузнец, актор і співак Іван Алчевський, фізик-теоретик Віктор Бар’яхтар, письменник Олесь Гончар, астроном Микола Барабашов та ще багато інших видатних особистостей.