Олексій Бекетов — видатний український архітектор, чиє ім’я тісно пов’язане з Харковом. Протягом своєї творчої діяльності він створив дуже багато будівель у місті, значна частина з яких і сьогодні формують його архітектурне обличчя. Олексій Бекетов вдало втілював класицистичні архітектурні традиції, гармонійно поєднуючи у своїх проєктах будівель красу та функціональність. Далі на kharkovone.
Дитинство та освіта
Олексій Бекетов народився у 1862 році у Харкові в родині Миколи Бекетова — академіка Петербурзької академії наук, професора Імператорського харківського університету, засновника фізичної хімії. Родина майбутнього архітектора мала багато родинних зв’язків із відомими та видатними науковцями та митцями. Атмосфера інтелігентної родини сприяла розвитку його здібностей і любові до мистецтва.
Після закінчення Першого реального училища та приватної художньої школи у Харкові Олексій Бекетов вирушив до Санкт-Петербурга, де вступив до Імператорської академії мистецтв. У 1885 році архітектор закінчив академію з золотою медаллю. Олексію Бекетову пропонували роботу в академії, проте він відмовився й повернувся до Харкова. У листах, відправлених із Санкт-Петербурга, які збереглися в родині, архітектор писав, що хотів працювати в рідному місті.
Архітектурна діяльність
Повернувшись до Харкова, Олексій Бекетов почав активно створювати проєкти будівель. Харків наприкінці XIX — на початку XX століття швидко зростав, перетворюючись на великий індустріальний і культурний центр. Саме тоді архітектор отримав безліч замовлень і зробив свій внесок у формування нового вигляду міста.
Архітектурний стиль Олексія Бекетова вирізнявся прагненням до гармонії. Він вдало поєднував класику з елементами модерну та неоренесансу, створюючи будівлі, які органічно вписувалися в міський простір. Його проєкти завжди відзначалися продуманими пропорціями, симетрією та увагою до деталей.
Протягом життя Олексій Бекетов створив багато проєктів будівель. Його споруди можна побачити в Новочеркаську та Ростові-на-Дону в Росії, в Україні в Києві, Дніпрі, Сімферополі та Алушті, але найбільшу кількість будівель архітектор створив саме для Харкова. Загалом Олексій Бекетов спроєктував у місті понад 40 споруд різного призначення від закладів освіти та банків до приватних садиб. Більшість будівель розташовані в історичному центрі міста та значною мірою сформували архітектурний вигляд Харкова.
Найвідоміші роботи архітектора:
- Харківська громадська бібліотека — пізніше змінила назву на Харківську державну наукову бібліотеку імені В. Г. Короленка.
- Палац промисловця Івана Ігнитищева — згодом у будівлі розмістився Харківський художній музей.
- Притулок для дворянських сиріт — нині в будівлі розташовується НЮА імені Ярослава Мудрого.
- Земельний банк — з 1928 року в будівлі знаходиться Харківський автотранспортний фаховий коледж.
- Банк Волга-Кама — з 1968 року споруду займає Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва.
- Пастерівський інститут — з часом змінив назву на Інститут мікробіології та імунології імені І. І. Мечникова НАМН України.
- Комерційний інститут — нині ХНТУСГ імені Петра Василенка.
Викладацька та культурна діяльність
Окрім проєктування будівель, Олексій Бекетов займався освітньою діяльністю. У 1894 році архітектор здобув ступінь академіка в Імператорській академії мистецтв, а з 1898 року був професором Харківського технологічного інституту. Серед його учнів було багато архітекторів, які згодом стали відомими та продовжили традиції свого наставника.
Олексій Бекетов активно цікавився культурним життям Харкова, підтримував розвиток мистецтва та науки, спілкувався з багатьма відомими діячами культури. Хоча Олексій Бекетов був більш відомий як архітектор, він також малював картини та разом зі скульптором Іваном Андреолетті створив пам’ятник Василю Каразіну, який і понині стоїть біля головного корпусу ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Дружина архітектора — Ганна Алчевська була художницею, викладачкою та секретаркою чоловіка. Її батько Олексій був промисловим підприємцем, банкіром і меценатом, а мати Христина — письменницею, меценаткою, просвітницею та викладачкою.
Останні роки життя та спадщина архітектора
Олексій Бекетов працював до останніх років життя, хоча після того, як Харків потрапив під контроль більшовицького уряду в часи СРСР його діяльність обмежувалася через зміну політичної ситуації та нові архітектурні тенденції. Радянські спецслужби уважно слідкували за діяльністю всіх представників української інтелектуальної еліти. Олексій Бекетов помер у 1941 році в період окупації Харкова німецькими військами.
Попри війни та руйнування значна частина споруд створених архітектором збереглися та нині є пам’ятками архітектури. У місті на його честь названа станція метро, вулиця та заклад освіти, а також встановлено кілька пам’ятників. Олексій Бекетов залишив по собі величезну архітектурну спадщину, вважається одним із найвідоміших творців харківської архітектури та одним із найвизначніших архітекторів України.
Джерела: