Перша харківська газета

Газети та журнали стали невід’ємною частиною життя людини. З плином років газети та журнали перетворювалися і в XXI столітті набули електронного вигляду. Але мало харків’ян замислювалися як випускалася і виглядала найперша харківська газета. Хто був її автор? Про що вона була? Дуже шкода, що багато хто не звертає на це уваги, адже це дуже важлива деталь для розуміння сучасної преси і ще це дуже цікаво. Що ж у цій статті на kharkovone якраз і йтиметься про найпершу харківську газету!

Історія створення газети у Харкові

1805 рік пов’язують із закладенням основ для харківського друку. Саме цього року 29 січня Олександр І підписав указ про відкриття Харківського університету. Ректором даного університету вирішили поставити талановитого Опанаса Стойковича, який не раз видавав свої наукові роботи, такі як наприклад “Фізика, простою мовою списана за рід словено-сербський”, “Початкові основи умоглядної та досвідченої фізики”, “Система фізики”, “Про сарану і способи винищування оною” і “Про нерозсудливе і хибне домашнє виховання дітей, у прикладах, за способом Сальцмана; книга для батьків та наставників”. Вчені зараз кажуть, що нічого нового Стойкович у науку не привніс, але на той момент ця людина вважалася дуже шанованою у наукових колах.

Загалом Стойкович вирішує створити перше Харківське видання, яке мало назву “Харківські патріотичні Листи”. Але, на жаль, так до друку дана газета і не дійшла. Хоча всі приготування вже було зроблено, але на жаль ректор не зміг порозумітися зі столичною цензурою. Як кажуть очевидці на основі даних напрацювань, газету створив уже професор Харківського університету Карл Нельдхен. Ця людина була також дуже шановним вченим. Він був запрошений із самого Берліна для викладання в університеті сільськогосподарських наук. Запросив його перший піклувальник Харківського навчального округу граф Северін Потоцький. Видання самої газет почалося у 1812 року, а газета мала досить просту назву “Харківський тижневик”.

Також варто згадати про редактора цієї газети. Ним був досить відомий письменник, журналіст, байкар, а вже після закриття “Харківського тижневика” творець сатиро-гумористичного журналу “Харківський Демокріт” Василь Маслович. На той момент він був досить молодий і з величезним задоволенням взявся за редагування цієї газети.

На жаль вийшло не так багато номерів, але це започаткувало харківську печатку. Було всього лише 12 номерів даного “Тижневика”. Як говорила місцева влада на той момент часу, банально не було сприятливих умов для розвитку періодичного друку. Вони підкреслювали, що в Харкові, та й у всій Харківській області було мало людей, які цікавилися б такими виданнями. Ну і як уже було сказано раніше, видання після виходу дванадцятого номера закрили, а відбувся вихід 20 липня 1812 року.

Зміст “Харківського тижневика” та умови його виходу

Що ж варто відразу сказати, що дана газета була економічно-комерційним виданням. Так пише завідувач відділу газетних фондів київської бібліотеки імені В.І.Вернадського Наталія Самохіна. У газеті дуже часто йшлося про сільськогосподарське життя та поради щодо полегшення життя в цьому напрямку. Це як можна було здогадатися, пов’язане із діяльністю засновника газети Карла Нельдхена. Адже він все ж таки як не був професором у цій галузі і дуже був захоплений сільським господарством, про що і вирішив ділитися. Загалом у всіх дванадцяти випусках були надруковані нотатки та цілі величезні статті про сільське господарство, іноді можна було знайти про якісь сучасні на той час технології, ще рідше про комерцію і взагалі рідко говорилося про історію чи естетику тієї сучасності. Також у багатьох випусках можна зустріти анекдоти на різні теми та вірші автором яких є вже згаданий вище, редактор цієї газети Василь Маслович та інші дрібні вставки, які допомагають людині, що купила газету, розслабитися.

Про що писали в газеті жителі міста?

Що цікаво в газеті був спеціальний розділ, який називався “Приватні оголошення”. Цей розділ може розповісти дуже багато про те, як жили харків’яни в 1812 році. У XXI столітті реклама різних медичних послуг прямо на кожному кроці, але тоді це було не так популярно. Що ж один із змістів подібного тексту, який був розміщений у випуску № 4:

“Густав  Ренберг, апробованный Санкт-Петербургскою и Московскою Медикохирургическими Академиями зубной врач, имеет честь предложить почтеннейшей публике следующее:

1. Он  продает тинктуру, под названием де Густава, которая излечивает гнилость зубов и истребляет дурной во рту запах.

2. Укрепляет совсем выпадающие зубы и утверждает слабые десны.

3. Новоизобретенная им для сего тинктура различается цветом по разным болезням рта следующим образом: она в цинготных болезнях бывает темно-зеленая, при гнилости зубов  светло-зеленая, а при черном наросте ― желтого цвета. Употреблять ее должно по утрам  натощак, выполаскивая оною рот половиною столовой ложки. Цена малой скляночки ― рубль серебром, а большой ― два рубля серебром.

4. Он совсем особенно вставляет искусственные зубы, кои совершенно похожи на натуральные; делает целые ряды зубов, как для верхней, так и нижней челюсти; возобновляет пустые в оных места золотом, серебром или свинцом; поврежденные зубы поправляет в 15 минут новоизобретенным и прочным составом; черные зубы делает белыми, также, если на оных есть черный лоск, то имеет он от него лекарство.

5. Он вынимает искусно без всякой боли и вреда мозоли.

6. Делает всякого рода больным бандажи с английскими пружинами и рессорами для разных грыж; таковые же для пуповых грыж, как для младенцев, так и для взрослых обоего пола людей.

7. Имеет собственного изобретения машину для кривобоких и горбатых! Сверх того не отказывается от пользования от зубных болезней совершенно бедных безденежно.

Он надеется заслужить доверенность почтеннейшей публики. Особы, желающее советоваться с ним, могут его найти в доме секретаря Тищинского, что на большой Московской улице”.

Він сподівається заслужити доручення найшанованішої публіки. Особи, які бажають радитися з ним, можуть його знайти в будинку секретаря Тищинського, що на великій Московській вулиці”.

Можна було зустріти й оголошення про пошук роботи чи найму. Ось два невеликі приклади:

“Некоторая шведская уроженка, живущая в городе Харькове, желает наняться ключницею; о коей осведомиться можно у университетского книгопродавца Лангера”;

“Потребна добрая и трудолюбивая кухарка, которая может явится к университетскому переплетчику Ведде”.

Також у газеті можна знайти оголошення про продаж деяких речей. Що ж хотіли продати харків’яни понад 200 років тому? Ось приклад:

“Имеется в продаже четвероместная берлинская дорожная карета со всеми принадлежностями”

“По левую сторону реки Харькова продается дом профессора Бален де Балю с садом и принадлежащими к нему строениями; а о цене спросить у квартирующего в том доме книгопродавца Лангера, или у г. университетского учителя Матеса”.

Який в газети тираж?

Тираж газети складав 600 екземплярів і хоч це і здається небагато, варто сказати, що це не так. Харків на той момент не був містом-мільйонником, та й народ часто грошей не мав і тому такий тираж не був мізерним. Але звичайно ж і величезним тиражем теж це не назвеш. Газета виходила щотижня у суботу у невеликому обсязі, а саме у 1-1,5 аркуша.

More from author

Ловля коропа: снасті, прикормка та місця

Короп – бажана здобич багатьох рибалок. Однак зловити трофейний екземпляр не завжди просто, особливо, якщо у вас немає належного досвіду. Ця риба може досягати...

Компанія «ОІБ» – охорона квартир у Харкові

У сучасному світі, де загрози безпеці стають все більш різноманітними та складними, дуже важливо мати надійного партнера, який піклується про вашу безпеку. Компанія «ОІБ»...

Декоративна косметика для чутливої шкіри. Що потрібно знати

Вибір декоративної косметики для чутливої шкіри може бути складним завданням. Чутлива шкіра реагує на безліч інгредієнтів, які широко використовуються в косметичній промисловості, що може...
.,.,.,.,.