Фабрика “Червона нитка” – одне з найвідоміших текстильних підприємств Харкова, історія якого налічує понад сто років. Підприємство пройшло через складні історичні періоди: евакуацію з Польщі під час Першої світової війни, націоналізацію, руйнацію Другої світової війни, повоєнне відновлення, економічні зміни після розпаду СРСР та приватизацію. Далі на kharkovone.
Заснування текстильної фабрики у Харкові (1915-1916)
Спочатку фабрика була розташована у польському місті Лодзь – одному з найбільших центрів текстильної промисловості Європи. Під час Першої світової війни Лодзь опинився на лінії фронту, тоді й було прийнято рішення вивозити підприємство.
У 1915-1916 роках основна частина обладнання фабрики та її співробітники були евакуйовані до Харкова, де було засновано нове підприємство з вироблення вовняних тканин та пряжі. Попри труднощі адаптації та обмеженість ресурсів, підприємство поступово розвивалося.
Націоналізація та розвиток фабрики у 1920-1930-х роках
У 1922 році фабрику було націоналізовано, невдовзі вона отримала офіційну назву “Червона нитка” та стала частиною системи легкої промисловості СРСР. Основною продукцією фабрики “Червона нитка” у ті роки були швейні та пакувальні нитки. Підприємство виконувало державні замовлення з виробництва ниток для текстильної та швейної галузей легкої промисловості, а також для сільського господарства.
У 1930-х роках на фабриці був проведений перший етап модернізації: застарілі ручні верстати було замінено на сучасні прядильні машини, а також були впроваджені нові технології для прядіння та намотування ниток, що дало змогу не тільки збільшити продуктивність та якість продукції, а й зробити асортимент ширшим. Також у середині 1930-х років на території фабрики “Червона нитка” були побудовані нові корпуси. Крім технічного оновлення, було проведено і реорганізацію – фабрика стала частиною тресту “Легка промисловість” у Харківській області та перейшла під централізоване управління та планування виробництва, завдяки чому вдалося розширити асортимент продукції, що випускається. За підсумками 1930-х років “Червона нитка” посідала одне з перших місць серед підприємств легкої промисловості регіону. Виробництво постійно розширювалося, фабрика стала важливим промисловим підприємством Харкова та забезпечувала робочими місцями сотні городян.
Період Другої світової війни (1941-1945)
У жовтні 1941 року Харків був окупований німецькими військами. Невдовзі більшу частину обладнання “Червоної нитки” окупанти вивезли до Німеччини, решта була знищена під час бойових дій, а практично всі виробничі приміщення були зруйновані. Після визволення Харкова у серпні 1943 року колектив фабрики “Червона нитка” негайно розпочав відновлення виробництва. Через відсутність обладнання працівникам фабрики спочатку довелося працювати вручну. Попри всі труднощі, у перші шість днів після повернення контролю над містом було вироблено понад 200 метрів тканини – це стало своєрідним символом відродження фабрики та всієї легкої промисловості Харкова.
До кінця війни було проведено механізацію та модернізацію підприємства: частину обладнання закупили, а багато чого привезли з інших регіонів, де промисловість не постраждала. До кінця 1945 року фабрика “Червона нитка” була не тільки повністю відновлена, а ще й здобула власну електростанцію, що дало змогу налагодити стабільну роботу та підвищити якість продукції. Поступово “Червона нитка” повернулася до довоєнного рівня виробництва.
Післявоєнний розвиток та радянський період (1945-1990)
Вже у перші повоєнні роки підприємство змогло не тільки відновити довоєнний рівень виробництва, а й істотно розширити асортимент продукції. Крім технічних та швейних ниток, тут почали виробляти вовняні тканини, сукно, трикотажні вироби та продукцію широкого вжитку, що була популярна у різних галузях. Також було проведено модернізацію обладнання та побудовано нові цехи.
Виробничі процеси ставали дедалі більш механізованими, впроваджувалися нові технології обробки волокон та фарбування матеріалів. У 1970-1980-х роках “Червона нитка” входила до числа найбільших промислових підприємств регіону. Фабрика працювала у 2-3 зміни, на ній було зайнято кілька сотень працівників.
Приватизація і перебудова (1990-ті роки)
Після розпаду СРСР фабрика зіштовхнулася з серйозними економічними труднощами: застаріле обладнання, конкуренція з закордонною продукцією, фінансова нестабільність.
У 1994 році підприємство було перетворено на відкрите акціонерне товариство “Прядильно-нитковий комбінат “Червона нитка”. У 2002 році було зареєстровано ТОВ “Виробниче підприємство “Червона нитка”. Але попри всі зусилля нових власників, фабрика не змогла конкурувати на ринку. У 2010 році підприємство “Червона нитка” було ліквідовано.
Станом на початок 2025 року виробничі площі фабрики “Червона нитка” у Харкові частково занедбані, а частина будівель здається в оренду іншим підприємствам.
Список використаних джерел інформації: