Харківська область вважається одним із головних осередків розвитку авіації в Україні та колишньому Радянському Союзі. На Харківщині зародилася потужна авіаційна школа та сформувалася серйозна промислова база. Тут працювали інженери та конструктори, які залишили свій слід у світовій історії літакобудування. Далі на kharkovone.
Історія авіації Харківської області включає роботу над розробкою та створенням одних із перших літаків у СРСР, розвиток авіабудування завдяки Харківському державному авіаційному виробничому підприємству, підготовку пілотів і працівників авіації у Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут» і Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, а також багаторічна діяльність Харківського аероклубу імені В. С. Гризодубової. Важливими етапами розвитку авіації став випуск різних моделей літаків К, Як, Ту, Ан і іншої авіаційної техніки.
Розвиток авіації у Харківській області у першій половині XX століття
Авіація на Харківщині у 1900-х — 1910-х роках
На початку XX століття харків’яни активно долучалися до авіаційного руху. У 1909 році відбулася одна з перших демонстрацій аероплана, яка зібрала велику кількість глядачів. Місцеві інженери та ентузіасти почали створювати перші експериментальні літаки. Значний внесок у популяризацію нової галузі зробив Харківський технологічний інститут, де студенти й викладачі будували авіамоделі, проводили експерименти з аеродинаміки й механіки. Хоча ці спроби здебільшого залишалися аматорськими, саме вони підготували основу для серйозного розвитку авіації в наступні десятиліття.
Формування авіаційної промисловості у 1920-х — 1930-х роках
У 1920-х — 1930-х роках Харків став важливим науково-промисловим центром, у тому числі зі створення та розвитку авіаційної інфраструктури.
На базі авіаційного гуртка, заснованого у 1909 році, у 1925 відкрився Харківський аероклуб, який за час існування багато разів змінював назви та реорганізовувався, але залишався активною авіаційною організацією.
У 1920-х роках почав працювати Харківський аеропорт, який дозволив робити авіаперельоти між містами на території України, а з 1928 року — міжнародні рейси.
У 1926 році на базі авіамайстерень було відкрито Харківський авіаційний завод. Перші літаки, які вироблялися тут, були невеликими серійними моделями для військових і цивільних потреб. Завод випускав різноманітні моделі, такі як, наприклад, перші радянські санітарні літаки К-3, а з 1929 року розпочалося серійне виробництво пасажирського літака К-5, який став основним у цивільній авіації СРСР у 1930-х роках. Створений у Харкові літак К-7, який міг перевозити 64 пасажирів, вважався дуже містким і інноваційним для свого часу. У 1930-х роках завод випускав літаки під керівництвом відомих конструкторів. Саме тоді було вироблено сотні літаків різних моделей, що зробило Харків одним із центрів радянського авіабудування.
У 1930 році було засновано Харківський авіаційний інститут, який відділився від Харківського технологічного інституту. Він став провідним закладом з підготовки працівників літакобудування, які стали одними з найбільш професійних спеціалістів у цій галузі. Студенти й викладачі брали участь у створенні літаків на Харківському авіаційному заводі, таким чином виникла тісна співпраця науковців і виробництва. У 1930-х роках у місті також працювали різноманітні льотні школи та училища, які готували пілотів. На базі цих навчальних закладів пізніше було створено Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба.
Авіація області у період Другої світової війни
З початком Другої світової війни Харківський авіаційний завод було евакуйовано в тил. Частина обладнання і персоналу працювали в інших містах, випускаючи військові літаки для фронту. Завод відновив роботу у Харкові, після того, як місто опинилося в тилу радянських військ.
У роки Другої світової війни завод випускав літаки Гр-2 і Су-2, яких за 1942 рік було створено 785. У 1943 та 1944 роках ХАЗ займався випуском деталей, ремонтом і створенням різних моделей літаків Як.
На фронті відзначилися також і льотчики, які народилися у Харкові, або брали активну участь у його захисті, такі як Іван Кожедуб, Валентина Гризодубова, Анатолій Голубов, Василь Барсуков, Семен Сибірин.
Розвиток авіації у Харківській області у другій половині XX століття
Розвиток літакобудування у Харкові у 1950-х — 1980-х роках
У другій половині XX століття Харків залишався одним з осередків розвитку радянської авіації. ХАЗ випускав літаки різних типів від військових до транспортних і пасажирських моделей. З 1950 до 1954 року на заводі створили 517 навчальних військових літаків МіГ-15УТІ.
У місті активно тривала розробка нових моделей. Створенням різноманітних літаків займалися студенти ХАІ. У 1960-х роках побудували унікальний літак ХАІ-20 та ХАІ-21 — прототип сучасних мотодельтапланів. Ці дві моделі отримали відзнаки й побували на різних авіаційних виставках світу. Авіазавод у ці роки створював сотні літаків, переважно різні моделі навчальних, військових і цивільних літаків Ту.
З часом Харківський авіаційний завод змінив назву на Харківське авіаційне виробниче об’єднання. У 1980-х роках особливу роль для виробництва літаків відіграла співпраця харківських інженерів з Авіаційним науковим-технічним комплексом імені О. К. Антонова. Завдяки цій співпраці створювалися модифікації транспортних літаків, які стали популярними в багатьох країнах світу. Вдалою співпрацею став серійний випуск літаків Ан-72 та його, осучаснений у 1990-х роках, варіант Ан-74. Літак став відомим завдяки своїй унікальній схемі розташування двигунів над крилом, що забезпечувало можливість зльоту й посадки на коротких смугах і на льоду. Вони експортувалися у різні країни світу та залишаються в експлуатації.
Авіаційна галузь Харківщини у 1990-х — 2020-х роках
Після розпаду СРСР Харківський авіаційний інститут змінив назву на Національний аерокосмічний університет “Харківський авіаційний інститут”, а до Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба, створеного на базі Харківського військового університету, у 1990-х роках приєдналися спеціалісти з 2 військових академій та 9 вищих військових училищ.
У 1990-х роках ХАВО було перейменовано на Харківське державне авіаційне виробниче підприємство. У цей період авіаційна галузь Харкова опинилася у складних умовах через економічну кризу та скорочення державних замовлень. Проте завод продовжив виробництво й модернізацію літаків. Основними літаками, які випускав завод був Ан-74, які використовувалися для арктичних експедицій, військових перевезень і цивільних рейсів. У 2000-х — 2010-х роках підприємство також займалося ремонтом літаків різних типів.
Серйозним викликом для розвитку авіації у Харківській області став початок повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Робота Харківського аеропорту була призупинена. Аеропорт, виробництво літаків, авіаційні навчальні заклади та аероклуб з 2022 року зазнавали неодноразових обстрілів. Військові льотчики та авіаційний персонал бере активну участь у захисті України.
Джерела: