Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня №17 – одна з найстаріших медичних установ міста. Її історія починається наприкінці XIX століття – саме тоді було ухвалено рішення про будівництво нової міської лікарні – майбутньої лікарні №17. Далі на kharkovone.
Заснування лікарні та перші роки (1895-1917)
У 1895 році Харківською міською думою були виділені кошти на будівництво нової лікарні, що мала розвантажити наявні міські медичні установи. Для будівництва обрали місце за Московською заставою – далеко від щільної забудови центру міста та ближче до робітничих кварталів, де особливо потребували медичної допомоги. Проєкт був розроблений одразу кількома архітекторами – Георгієм Шторхом, Альфредом Шпігелем та Борисом Корнеєнком. Архітектурний задум передбачав комплексний медичний заклад із кількома корпусами, амбулаторією, інфекційним відділенням та навіть власною церквою на подвір’ї лікарні. Будівництво було завершено у 1900 році. Нова лікарня отримала назву Миколаївська – на честь святителя Миколая Чудотворця. Лікарня була розрахована на 100 ліжок, 42 з яких були у платному відділенні імені Гельферіх-Саде. Персонал складався з 7 лікарів. Будівля медзакладу була оснащена всім необхідним за стандартами того часу: був проведений водопрогін, встановлена система опалення, обладнані операційні зали та ізолятори для інфекційних хворих.
Вже у перші роки роботи Миколаївська лікарня стала одним із провідних медичних закладів. За 1913 рік у стаціонарі пройшли лікування понад 6 тисяч пацієнтів, і майже стільки ж отримали допомогу амбулаторно. Важливо зазначити, що лікарня була відкрита для всіх жителів Харкова, незалежно від соціального походження та віросповідання.
Лікарняний храм Святителя Миколая, зведений під час будівництва медустанови, став духовним центром для персоналу та пацієнтів, а також виконував роль каплиці при патологоанатомічному відділенні.
Реконструкція та робота у радянський період (1920-1940-ті роки)
Після революції 1917 року та подальшої Громадянської війни лікарня, як і багато інших установ у країні, зазнала серйозної трансформації. Вона була перейменована, її статус та структура змінилися відповідно до нової державної ідеології. Усі релігійні елементи, що раніше становили частину лікарняного комплексу, були скасовані: храм Миколи Чудотворця закрили, церковне начиння та внутрішнє оздоблення знищили як “пережитки минулого”. На місці втраченого храму, у безпосередній близькості від основного корпусу, у 1925-1927 роках було збудовано “Зразкову робітничу поліклініку” або “Палац санітарної просвіти” за проєктом архітекторів Віктора Естровича та Олександра Лінецького. У лікарні надавали безоплатну медичну робітникам, навчали медиків, а також проводили лекції з гігієни та профілактики хвороб.
Робота лікарні у 1940-1999-х роках
Під час Другої світової війни лікарня була частково зруйнована, а вцілілі корпуси деякий час використовували як шпиталь. Після звільнення Харкова почалася масштабна реконструкція. Вже до 1950-х років лікарня відновила свою роботу, отримала нове обладнання та кадри. У другій половині XX століття медзаклад отримав статус багатопрофільної міської лікарні. Було проведено ремонт будівель, модернізовано обладнання та закуплено нову медичну техніку.
Незалежна Україна
Після розпаду СРСР лікарня продовжила роботу. З початку 2000-х років у лікарні були модернізовані операційні зали, закуплено сучасне медичне обладнання та проведено перепланування приміщень.
У 2020 році в умовах пандемії COVID-19 у Харківській клінічній лікарні №17 було відкрито відділення для доліковування пацієнтів, які перехворіли COVID-19. Відділення було розраховане на 60 ліжок, включно з 20 ліжками інтенсивної терапії з апаратами ШВЛ. Також у лікарню був переданий сучасний автоматичний імунологічний аналізатор, здатний зробити до 90 аналізів на годину, включно з тестуванням на різні інфекції, онкологічні, кардіологічні та алергологічні маркери.
З 2024 року, у межах проведення медичної реформи, до лікарні №17 були приєднані міська клінічна лікарня №14 ім. проф. Гіршмана та міський клінічний пологовий будинок №2, що стали її структурними підрозділами. Основні відділення лікарні:
- Хірургічні відділення (№1 і №2).
- Гнійне хірургічне відділення.
- Травматологічне відділення для дорослих.
- Дитяче травматологічне відділення.
- Гінекологічне відділення
- Кардіологічне відділення.
- Терапевтичне відділення.
- Неврологічне відділення.
- Педіатричне відділення.
- Фізіотерапевтичне відділення.
- Токсикологічне відділення.
- Реанімаційне відділення.
- Операційний блок.
- Травмпункт.
- Хоспіс.
Лікарня також є базою для кафедр Харківського національного медичного університету та Харківської медичної академії післядипломної освіти.
На початок 2025 року Харківська лікарня №17 являє собою багатопрофільний заклад, що надає цілодобову медичну допомогу дорослим та дітям Харкова. Стаціонар розрахований на 585 ліжок, у лікарні працює понад 700 співробітників.
Список використаних джерел інформації: