Харківський авіаційний завод (ХАЗ) – одне з найстаріших та легендарних підприємств авіаційної промисловості України. ХАЗ відіграв ключову роль у розвитку вітчизняного авіабудування. Його історія налічує майже століття, й ця історія – про зародження та розвиток авіації в країні. Далі на kharkovone.
Заснування та становлення Харківського авіаційного заводу: 1926-1941 роки
Історія ХАЗ починається з 17 вересня 1926 року. Саме тоді на базі харківських авіаремонтних майстерень, що діяли з 1923 року, було засновано підприємство під назвою “Харківський авіазавод імені РНК УРСР” при акціонерному товаристві “Укрповітрошлях”. Спочатку завод будувався за концесією німецької фірми “Юнкерс”, проте у 1927 році Радянський Союз розірвав договір, повністю взявши завод під своє управління.
Першим директором заводу став авіаконструктор Костянтин Олексійович Калінін. Під його керівництвом було розроблено й випущено у 1927 році перші літаки: пасажирський К-2 та його санітарний варіант – К-3. У 1929 році почалося виробництво п’ятимісного літака К-4. На початку 1930-х років Харківський авіазавод перейшов у підпорядкування Головного управління авіапромисловості Народного комісаріату важкої промисловості СРСР. Тоді ж ХАЗ випустив 288 літаків К-5 у різних модифікаціях, які до початку війни були основою пасажирської авіації Радянського Союзу.
Найамбітнішим проєктом того часу став семимоторний літак-гігант К-7, який був випущений у 1933 році. Під час створення К-7 використовували найсучасніші технології того часу, й цей гігант став своєрідним символом технічного прогресу радянської авіації. Але сміливий проєкт Калініна не був запущений у масове виробництво – перший же літак зазнав катастрофи. У конструкції К-7 було виявлено багато недоліків, та всі роботи над його виробництвом були припинені.
У липні 1934 року ХАЗ було перейменовано на “Завод № 135”. А у серпні того ж року на посаду головного конструктора Харківського авіазаводу було призначено Павла Сухого – легендарного авіаконструктора та творця знаменитих літаків Су. Це призначення було зумовлене бажанням радянського керівництва запустити на авіазаводі виробництво бомбардувальника Су-2. Саме він мав стати головною підтримкою наземних військ та їхнього прикриття. Також його планували використовувати як розвідника. До початку Другої світової війни завод опанував виробництво 17 типів літаків, включно зі штурмовиками Су-2.
У липні 1941 року Харківський авіазавод почав здавати вже готові до бою літаки Су-2, які були повністю укомплектовані озброєнням. Виробництво на ХАЗі йшло безперервно, за добу виготовляли шість літаків. А з робітників заводу були сформовані ремонтні бригади, які відправились на фронт. За липень 1941 року було здано 94 літаки, а у серпні – 117, і це був рекорд за кількістю випущених літаків за весь період їхнього виробництва.
У вересні 1941 року було ухвалено рішення про евакуацію авіазаводу, як й інших великих підприємств Харкова. Але до 4 жовтня 1941 року виробництво Су-2 не припинялося, останні співробітники заводу залишали Харків, коли німецькі танки вже проїжджали центральними районами міста.
У евакуації ХАЗ продовжив випускати Су-2, але незабаром від них довелося відмовитися, потрібні були більш потужні броньовані штурмовики Іл-2 та пікірувальні бомбардувальники Пе-2. До січня 1942 року на евакуйованому ХАЗі було випущено 785 літаків Су-2, а 24 січня завод було розформовано, його обладнання вивезли на інші оборонні підприємства.
Харківський авіаційний завод: повернення в рідне місто
23 серпня 1943 року Харків був звільнений від окупантів. Й попри те, що за роки окупації Харкова та боїв за його визволення корпуси заводу були зруйновані, 28 серпня керівництвом СРСР було ухвалено рішення відновлювати ХАЗ. А вже 29 серпня почали працювати механічний, складальний, деревообробний та дюралевий цехи. На початку вересня 1943 року на території заводу почали ремонтувати літаки Як-1, Як-7, Як-9, Ла-5 та Іл-2, що зазнали пошкоджень на фронті. А з листопада 1943 року на заводі розпочали збирати літаки Як-7 та Як-9 – саме на них збивав ворожі літаки легендарний льотчик Олексій Безверхий. Загалом же до закінчення війни на заводі зібрали понад 2400 бойових літаків.
Повоєнний розвиток та досягнення ХАЗ: 1945-1991 роки
У перші повоєнні роки ХАЗ тимчасово перейшов на випуск цивільної продукції. Це було необхідно для відновлення народного господарства, яке було зруйноване війною. Завод випускав широкий асортимент товарів: сільськогосподарські машини (жатки, просапники), побутову техніку (ліжка, дитячі візочки), а також деталі для тракторів та навіть гумове взуття. Але вже до кінця 1940-х років підприємство повернулося до свого основного профілю – виробництва авіатехніки. У лютому 1947 року ХАЗ отримав велике замовлення на випуск навчально-тренувального літака Як-18, який використовувався для підготовки льотчиків. Було вироблено 407 літаків цієї моделі.
З 1949 року завод опанував випуск навчального варіанту реактивного винищувача МіГ-15УТІ. Ця модель була дуже важливою для підготовки пілотів реактивної авіації та широко використовувалася у країнах Варшавського договору. Виробництво МіГ-15УТІ зміцнило позиції ХАЗ як одного з провідних авіаційних підприємств Радянського Союзу.
У 1960-х роках завод перейшов до серійного випуску близькомагістрального пасажирського літака Ту-134.
Ця модель стала одним із символів радянської цивільної авіації. А наприкінці 1960-х років Харківському авіаційному заводу надали ім’я Ленінського комсомолу.
З 1966 по 1984 рік на Харківському авіаційному заводі було побудовано 854 літаки Ту-134 у різних модифікаціях. Літаки експлуатували не тільки у СРСР, а й у країнах соцтабору.
У 1970-х роках ХАЗ розширив свої можливості та почав випускати нові види авіатехніки. У 1977 році було освоєно виробництво безпілотних розвідувальних апаратів Ту-141 “Стриж”, здатних виконувати завдання тактичної розвідки на великій дальності. Вони використовувалися для збору даних про противника і відігравали важливу роль у військовій доктрині Радянського Союзу.
У 1980-му році завод почав випуск крилатих ракет Х-55 – стратегічної зброї, призначеної для озброєння стратегічних бомбардувальників. Ці ракети стали важливою частиною ядерного стримування. Виробництво стратегічних озброєнь на ХАЗі доводило винятковість його ролі в оборонній промисловості СРСР.
До кінця 1980-х років Харківський авіаційний завод став потужним підприємством, здатним випускати як цивільні, так і військові літаки, а також складні ракетні системи.
ХАЗ у роки незалежності України
У 1991 році Харківський авіаційний завод опинився в складній ситуації. Втрата традиційних ринків збуту та розрив зв’язків з російськими та іншими пострадянськими підприємствами призвели до різкого зниження обсягів виробництва. Завод було перейменовано на Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП), й він перейшов під управління незалежної України.
У 1990-х роках завод зосередився на виробництві нових моделей літаків, розроблених у співпраці з київським ДП “Антонов”. Основними машинами, які випускав ХАЗ у цей період, стали транспортні та пасажирські літаки Ан-74 – багатоцільові літаки, що здатні виконувати перевезення в екстремальних умовах, включно з Арктикою та Антарктикою. Замовлення на виробництво цих літаків надходили не тільки від пострадянських країн, а ще й від Ірану та Єгипту.
Також почали випускати Ан-140 – регіональний пасажирський літак, розроблений для заміни застарілих моделей на внутрішніх маршрутах. Однак в умовах економічної кризи та нестабільної політичної ситуації обсяги виробництва залишалися низькими.
Попри труднощі, завод зберігав свої позиції як провідний виробник авіаційної техніки в Україні. На початку 2000-х років ХДАВП намагалося диверсифікувати свою продукцію й вийти на міжнародний ринок, але проблеми з фінансуванням ускладнювали виконання замовлень.
Зовсім погіршилася ситуація після 2014 року, коли бойові дії на сході України призвели до зупинки низки коопераційних програм з Росією. Велика частина компонентів для літаків Ан-74 та Ан-140 вироблялася на російських підприємствах, й припинення постачання унеможливило завершення багатьох проєктів.
У 2017 році Харківський авіаційний завод увійшов до складу державного концерну “Укроборонпром”. Але це не вирішило накопичених проблем. Завод зіткнувся з великими боргами по зарплатах, простоєм виробничих потужностей та браком нових замовлень.
У 2019-2021 роках робилися спроби відновити роботу підприємства. Влада України заявляла про необхідність відновлення стратегічно важливого авіаційного виробництва. 16 квітня 2021 генеральним директором заводу призначили Олександра Кривоконя. Зі зміною керівництва почалася й реалізація антикризової програми, затвердженої Державним концерном “Укроборонпром”. Завдяки програмі ХДАВП відновив співпрацю з Єгиптом, став співвиконавцем державних оборонних замовлень та розширив співпрацю з компанією “Мотор Січ”.
Здавалося, що завод повертає собі колишню славу. Але у лютому 2023 року внаслідок ракетного удару він був сильно пошкоджений. Й за словами керівництва заводу, українська влада розглядає можливість відкриття сервісного центру по ремонту літаків на базі ХАЗ за кордоном.
За свою майже столітню історію Харківський авіаційний завод випустив понад 4 000 літаків різних типів. І ці літаки – надбання не тільки вітчизняної, а й світової авіації. А сам завод – ціла епоха радянського та українського авіабудування. Керівництво країни та приватні інвестори розглядають різні шляхи відновлення повноцінної роботи підприємства. І це дає надію на відродження легенди авіабудування – Харківського авіаційного заводу.
Джерела:
- https://aeroclub.net.ua/events/ua/880-haz95.html
- https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&title=KHarkivskeDerzhavneAviatsiineVirobnichePidprimstvo&isSpecial=true
- https://mil.in.ua/uk/articles/harkivske-derzhavne-aviatsijne-vyrobnyche-pidpryyemstvo/