У 1805 році Харків став першим містом в Україні, в якому було засновано навчальний заклад для здобуття середньої освіти. За ініціативою місцевої влади та Харківського університету було вирішено створити гімназію, яка мала стати основним місцем для підготовки учнів до подальшого навчання в університетах. Далі на kharkovone.
Заснування гімназії
Історія першої у Харкові гімназії починається наприкінці XVIII століття, саме тоді у Харкові був заснований Колегіум. Насправді це була та ж сама середня школа, але з такою кількістю предметів, що його іноді називали академією. Це був всестановий навчальний заклад, й через всхідну кількість учнів з дворянських родин до 1767 року Сенатом було затверджено відкриття додаткових класів “з французької та німецької мови, геометрії, малювання, а особливо інженерії, артилерії та геодезії”. У лютому 1768 року з цих класів й було створено Харківське казенне училище. На базі цього училища, а також Малої народної школи, у якій були тільки початкові класи, 1 березня 1789 року було засновано Головне Слобідсько-Українське Казенне училище для хлопчиків.
Реформи та реорганізація
У 1805 році, до моменту утворення Харківського університету, Слобідсько-Українське училище отримало назву Слобідсько-Української гімназії, яка до 1836 року перебувала у віданні Харківського університету.
Ця подія стала важливим кроком в освітній політиці Російської імперії, оскільки у місті до того часу не було навчальних закладів, де можна було здобути середню освіту, а це училище стало першим з певного погляду. До 1830-х років у Слобідсько-Українській гімназії навчалися вже близько 400 гімназистів. У 1836 році у Російській імперії було проведено реформу освітньої системи, та гімназії почали виводити з-під юрисдикції університетів. Гімназію перевели у відання держави, вона стала називатися Харківська Губернська гімназія, а навчання тепер проводили російською мовою. Це було важливим кроком, адже гімназія почала самостійне існування й отримала офіційний статус навчального закладу для підготовки школярів. У Губернській гімназії готували учнів для вступу до університету, й спочатку програма навчання у гімназії ґрунтувалася на класичному підході з обов’язковим вивченням латинської мови, філософії, математики, природничих наук, фізики, хімії та різних гуманітарних предметів.
Розвиток гімназії в XIX столітті
Розвиток Харківської губернської гімназії у XIX столітті був тісно пов’язаний з процесом реформування усієї системи освіти у Російській імперії. Починаючи з 1836 року у гімназію почали приймати на навчання велику кількість школярів, й відтоді було запроваджено систему класів, що дало змогу більш організовано й ефективно проводити навчання. У 1841 році через великий попит кількість учнів була ще збільшена, й тоді гімназію було розділено на два відділення. Одне з відділень стало основою для Другої Харківської гімназії, а інша частина продовжила функціонувати як Губернська гімназія та отримала назву Перша Харківська гімназія.
У 1861 році, у межах подальшої реорганізації, із гімназії було виділено ще й Третю Харківську гімназію.
З 1861 року гімназія остаточно зміцнилася у статусі однієї з провідних освітніх установ міста. Особливо важливо відзначити, що у гімназії від самого початку існування було встановлено сувору дисципліну, а на навчання приймали тільки хлопчиків із 8 років. Зі збільшенням кількості учнів та відділень у гімназії розширили програму, пропонуючи учням поглиблені знання з усіх дисциплін: російської мови та читання, іноземних мов, математики, фізики, хімії, географії та астрономії та інших.
У 1845 році Перша Харківська гімназія переїхала до двоповерхового нового будинку на вулиці Старомосковська, що був побудований за проєктом архітектора М. І. Ашиткова. Згодом ця двоповерхова будівля у стилі російського ампіру кілька разів піддавалася реконструкції.
Навчальний процес та педагогічний склад
У гімназії надавали освіту для хлопчиків із 8 років. Програма навчання була досить різноманітною та всебічною. Гімназисти вивчали латину, грецьку мову, математику, фізику, хімію, історію та інші дисципліни, що забезпечувало їм серйозну підготовку для подальшого навчання в університетах. Крім того, учні проходили предмети з етики, риторики та логіки. Ну й, звичайно ж, у гімназії був блискучий педагогічний склад.
Висококваліфіковані викладачі були випускниками найкращих університетів, а багато хто з них мав наукові ступені – гімназія надавала гідну освіту майбутнім студентам. Також приділялася серйозна увага й виховній роботі з дітьми. Поряд з академічною програмою проводили різні культурні заходи, різноманітні конкурси та спортивні змагання, ставили театральні вистави. Гімназисти не тільки отримували класичні знання, а й розвивали свої творчі здібності.
Відомі випускники
За більш ніж століття свого існування Харківська губернська гімназія виховала чимало видатних учнів, які стали відомими на весь світ. Серед випускників 1-ї Харківської гімназії у різні роки було багато видатних особистостей:
- Іван Бахтін – генерал-лейтенант, таємний радник, сенатор.
- Іван Сухомлинов – російський хімік, у 1817 році захистив дисертацію “De natura Halogenii” та отримав звання доктора хімії, став ад’юнкт-професором, був завідувачем кафедри хімії у Харківському університеті.
- Іван Калениченко – російський медик та ботанік. У 1863 році йому було надано звання заслуженого професора Харківського університету.
- Йосип Барвинський – відомий лікар-терапевт, заслужений професор Московського університету.
- Микола Леваковський – один із перших російських біологів, який працював у галузі експериментальної морфології.
- Леонард Гіршман – видатний російський хірург-офтальмолог ХІХ – початку XX століття, заслужений професор, засновник офтальмологічної клініки Харківського університету, що існує й досі.
- Микола Залеський – фармаколог, заслужений професор Харківського університету.
- Павло Ясинський – акушер-гінеколог, заслужений професор Харківського університету.
- Олександр Ельтеков – російський вчений, хімік-органік, професор Харківського та Київського університетів. Автор правила Ельтекова.
- Володимир Високович – російський патологоанатом, бактеріолог та епідеміолог. Професор Київського університету Святого Володимира.
- Микола Мухін – російський лікар, психіатр та невролог.
- Іван Федоренко – астроном, професор астрономії Київського та Харківського університетів.
І це тільки деякі зі знаменитих учнів Харківської гімназії. Багато відомих літераторів, фізиків та хіміків, математиків та астрономів, біологів, лікарів та громадських діячів починали своє навчання саме тут.
Перша Харківська гімназія давно припинила своє існування. Але пам’ять про неї збереглася й досі. Адже це пам’ять не стільки про навчальний заклад, скільки про її знаменитих та видатних випускників. З моменту свого заснування у 1805 році й дотепер її історія є важливою частиною культурної та наукової спадщини не тільки Харкова. Вона зіграла найважливішу роль у формуванні цілої плеяди видатних вчених, медиків, письменників та громадських діячів, які зробили величезний внесок у розвиток науки та культури далеко за межами своєї країни.
Список використаних джерел, інформації:
- https://zabytki.in.ua/uk/2026/kharkivska-persha-cholovicha-gimnaziya
- https://www.city.kharkiv.ua/uk/o-xarkove/istoriya/istoricheskij-ocherk.html&ved=2ahUKEwjX7Lne756MAxUqJBAIHT4oN28QFnoECB4QAQ&usg=AOvVaw2UE8wr0ZgPSSbgTPCpiGz2
- https://gx.net.ua/2-fevralya-v-istorii-harkova-otkrytie-narodnogo-doma/
- https://www.otkudarodom.ua/ru/1-ya-harkovskaya-muzhskaya-gimnaziya