Харківський коксовий завод – одне з найстаріших коксохімічних підприємств України, історія якого налічує майже 90 років. Заснований як дослідно-промислова база проєктного інституту “Гіпрококс”, він став найважливішим експериментальним та виробничим майданчиком для розвитку коксохімічної галузі в усьому Радянському Союзі. Далі на kharkovone.
Заснування заводу: науковий майданчик “Гіпрококсу”
Коксовий завод був побудований у Харкові у 1932 році як дослідно-промислова база для нового проєктного інституту “Гіпрококс”. Сам інститут був створений роком раніше, у 1931 році, він займався розробленням технологій коксування вугілля різних марок та проєктуванням коксохімічних підприємств по всій країні.
Харківський коксовий завод став майданчиком, на якому інженери та технологи могли відпрацьовувати на практиці конструкції печей (зокрема печей типу “ПК-1”) та випробовувати сировину з різних вугільних басейнів СРСР.
Спочатку завод працював виключно у наукових та експериментальних цілях. У довоєнні роки тут відбувалися досліди з уловлювання та перероблення побічних продуктів коксування: фенолів, аміаку та кам’яновугільної смоли.
Війна та повоєнне відновлення
З початком Другої світової війни інститут “Гіпрококс” та його дослідна база були евакуйовані на Урал. Після того, як Харків було звільнено, “Гіпрококс” повернувся до міста та продовжив свою роботу, беручи активну участь у масштабному відновленні зруйнованої коксохімічної промисловості Донбасу, Придніпров’я та інших вугільних регіонів країни. Харківський коксовий завод знову став дослідною базою для розроблення та досліджень, зокрема тут відбувалися випробування нових методів очищення стічних вод та зменшення викидів сірчистих сполук.
Занепад та перехід до незалежності
Після розпаду СРСР підприємство переживало важкі часи. Фінансування науки було мінімальним, промисловість перебувала в занепаді. Завод тривалий час перебував практично у законсервованому стані: екологічне обладнання застаріло, основні фонди були зношені, виробництво скоротилося до символічних обсягів, й на початку 2000-х років підприємство занепало.
Модернізація підприємства на початку 2000-х років
Ситуація почала змінюватися у 2003 році, коли завод був переданий в управління приватній структурі. У 2004 році було повністю зупинено хімічне виробництво, натомість був впроваджений метод мокрого гасіння коксу, який вважався екологічнішим.
Головним етапом відновлення виробництва стало завершення масштабної реконструкції у 2006 році. На заводі було запущено у роботу нову коксову батарею “4-БІС” – 25 камер, ширина яких становила 500 мм, з виробничою потужністю близько 16 тисяч тонн коксу на місяць. Це дало змогу вийти на рівень виробництва понад 100 тисяч тонн коксу на рік, істотно збільшити зарплати співробітників, оновити частину інфраструктури, а головне – знизити шкідливі викиди у довкілля.
У 2017 році на заводі було вироблено 118 тисяч тонн продукції. Завод виконував замовлення за давальницькими схемами, частково експортував продукцію, обслуговував ливарні та металургійні підприємства України.
Занепад та конфлікти (2018-2020)
З 2018 року почався різкий спад на Харківському коксовому заводі. Обсяги виробництва стали скорочуватися: 63 тисячі тонн у 2018 році, 37 тисяч тонн у 2019 році та всього 4 тисячі тонн у 2020 році. Підприємство майже не працювало, а коксові батареї були зупинені. У вересні 2019 року право власності на майновий комплекс перейшло до кредитора – “Сбербанку”, після чого завод був переданий в оренду ТОВ “Коксовий завод “Новомет”. Ця структура управляла залишками виробничого циклу, а юридично завод продовжував належати ПрАТ “Харківський коксовий завод”.
Екологічна криза та громадський тиск
Наприкінці 2010-х років навколо заводу розгорнувся скандал. Жителі прилеглих районів скаржилися на постійні викиди, неприємний запах, забруднення повітря та води. Активісти вимагали зупинити виробництво, встановити фільтри, закрити або перенести підприємство за межі міста.
У 2020 році був проведений екологічний моніторинг, який, згідно з офіційними перевірками, не виявив перевищень норм у денний час, але громадськість ставила під сумнів ці результати. У грудні 2021 року суд заборонив заводський виробничий цикл через відсутність дозволу на забруднювальну діяльність у 2019-2020 роках та зобов’язав виплатити штраф у розмірі 3,5 мільярда гривень, фактично позбавивши підприємство можливості продовжувати роботу.
27 січня 2022 року Господарський суд Харківської області офіційно визнав ПрАТ “Харківський коксовий завод” банкрутом та розпочав процедуру його ліквідації. За даними реєстру, сума заявлених вимог кредиторів становила близько 1,4 мільярда гривень, тоді як активи підприємства оцінювали лише в 33 мільйони гривень. До моменту банкрутства більша частина обладнання була вже виведена з ладу або демонтована. Коксові батареї були законсервовані, а виробничі корпуси частково розібрані. Станом на 2025 рік достеменно не відомо, буде підприємство відроджено як промисловий актив чи ні.
Список використаних джерел інформації: