Харківський завод хімічних реактивів – найстаріше спеціалізоване підприємство з виробництва органічних хімічних реактивів в Україні та одне з перших у СРСР. За свою майже 90-річну історію завод пройшов шлях від невеликої лабораторної бази до високотехнологічного підприємства з міжнародною сертифікацією та експортом до багатьох країн світу. Далі на kharkovone.
Заснування та перші роки роботи (1934-1941)
Харківський завод хімічних реактивів (ХЗХР) – одне з найстаріших підприємств хімічної промисловості України. Завод був заснований у 1934 році та він був першим у СРСР спеціалізованим підприємством з виробництва органічних хімічних реактивів. До цього подібні речовини вироблялися у лабораторіях вишів або імпортувалися. Завод зіграв важливу роль у забезпеченні наукових та промислових установ країни високоякісними хімічними речовинами, що були необхідні для різних галузей: реактиви постачалися до університетів, наукових інститутів, медустанов та багатьох промислових підприємств.
Проєкт заводу та організацію виробництва було підготовлено з урахуванням потреб Академії наук СРСР, хіміко-технологічних вишів та оборонної промисловості країни. Харків був обраний невипадково: тут розташовувалися університети, дослідницькі інститути та великі промислові підприємства.
Від самого початку роботи завод спеціалізувався на виробництві складних органічних сполук: індикатори, складні ефіри, галоїдні алкіли та імерсійні рідини. Це дало змогу значно скоротити залежність радянської науки та промисловості від імпортних хімічних речовин.
Воєнні роки та відновлення (1941-1945)
З початком Другої світової війни Харківський завод хімічних реактивів опинився у зоні активних бойових дій. Основні потужності підприємства були евакуйовані у тил, а обладнання, що залишилося, демонтовано. За роки війни територія підприємства піддавалася бомбардуванням, і багато виробничих корпусів було зруйновано.
Відновлювальні роботи розпочалися одразу ж після звільнення Харкова. До кінця війни виробництво було частково відновлено, та почався випуск базових реактивів для медичної галузі та потреб фронту.
Розвиток у повоєнне десятиліття (1945-1955)
Після завершення війни завод почав активно розвиватися. Були побудовані нові виробничі корпуси, лабораторії, реконструйовані лінії. У повоєнний період підприємство швидко повернулося до довоєнного рівня, а до 1955 року асортимент продукції був розширений від найпростіших неорганічних реактивів до складних органічних сполук, які застосовувалися в аналітичній хімії, біології та металургії. Довоєнний показник продукції, що випускається, було перевищено у 6,5 раза.
Науково-виробниче співробітництво та розвиток у радянський період
З середини 1950-х років Харківський завод хімічних речовин активно співпрацював з Інститутом монокристалів та іншими науково-дослідними інститутами, що дало змогу опанувати виробництво сцинтиляційних матеріалів та монокристалів (NaI(Tl), CsI(Tl)), що важливі для атомної промисловості, медицини та космічних технологій. Також наприкінці 1950-х років було введено в експлуатацію спеціалізований цех з обладнанням для масового виробництва сцинтиляційних детекторів.
Завод також виробляв органічні люмінесцентні матеріали, рідкі сцинтилятори, термоіндикатори, рідкі кристали, розчинники для хроматографії та інші важливі хімічні речовини.
З початку 1960-х років завод став провідним постачальником хімреактивів на території України та усього СРСР. Він обслуговував систему народної освіти (зокрема школи та виші), постачав матеріали для наукових досліджень та до виробничих лабораторій.
На початок 1980-х років підприємство виробляло тисячі найменувань реактивів та працювало у кілька змін. На заводі були цехи синтезу, очищення, пакування та лабораторного контролю.
У 1980-1990 роки Харківський завод хімічних реактивів продовжив розвиток науково-технічного потенціалу, впроваджуючи нові технології вирощування кристалів та виробництва складних органічних сполук. Завод став одним із лідерів хімічної промисловості в країні, забезпечуючи вітчизняні науково-дослідні інститути та промислові підприємства високоякісними матеріалами.
Криза та трансформація у 1990-ті роки
З розпадом СРСР та переходом до ринкової економіки завод натрапив на серйозні труднощі: зменшилася кількість замовлень, порушилися логістичні зв’язки, державне фінансування зникло. Однак, на відміну від багатьох інших хімічних підприємств, Харківський завод не був закритий. Він зберіг статус науково-виробничого підприємства у складі Національної академії наук України. Вихід було знайдено у диверсифікації продукції: розпочалося виробництво лікарських субстанцій, було запущено лінії високочистих розчинників, реагентів для хроматографії, матеріалів для сцинтиляційних детекторів та люмінесцентних технологій. Завод продовжив розвивати виробництво та розширювати експортні зв’язки, було укладено договори про співпрацю з міжнародними компаніями, зокрема, з “Siemens Medical Systems”.
Також підприємство стало частиною Науково-технологічного комплексу “Інститут монокристалів” Національної академії наук України, що дало змогу заводу використовувати наукові розробки інституту та отримати доступ до сучасних технологій.
Розвиток на початку 2000-х років
На початку 2000-х завод був єдиним великим та стабільно працюючим підприємством у Харкові, на якому вироблялося близько 40% лікарських субстанцій в Україні. Також на заводі почали опановувати виробництво матеріалів для оптоелектроніки, медичної діагностики та радіаційного контролю. З початку 2000-х років на заводі випускається понад 400 найменувань продукції:
- лікарські субстанції (активні фармацевтичні інгредієнти)
- люмінофори, рідкі кристали, сцинтиляційні матеріали
- термоіндикатори, піногасники, консерванти
- реактиви для навчальних закладів і лабораторій
- високочисті розчинники для аналітичної хімії.
Підприємство сертифіковане за міжнародною системою ISO 9001:2000. Сертифікація відбувалася за участю міжнародної організації “TNO” (Нідерланди), що відкрило шлях до співпраці із зарубіжними партнерами.
Сучасний стан
Станом на 2025 рік Харківський завод хімічних речовин залишається провідним виробником хімічних реактивів повного циклу та спеціалізованих матеріалів для медицини, науки й різних галузей промисловості. Він підтримує науково-дослідні проєкти та активно впроваджує сучасні технології. Продукція заводу експортується до Білорусі, Узбекистану, Румунії, Болгарії та інших країн. Чисельність персоналу становить близько 230 осіб.
Харківський завод хімічних реактивів пройшов довгий та складний шлях від невеликого підприємства до сучасного науково-виробничого комплексу. Його історія відображає важливі етапи розвитку радянської та української хімічної промисловості та роль науки в індустріалізації й обороні країни.
Завдяки тісній співпраці з науково-дослідними інститутами, висококваліфікованому персоналу та постійному впровадженню нових технологій виробництва Харківський завод хімічних реактивів залишається важливою ланкою у хімічній галузі та робить значний внесок у розвиток науки та економіки України. Заводу вдалося зберегти науково-виробничий потенціал, адаптуватися до сучасних викликів та посісти гідне місце на ринку виробників фармацевтичних та хімічних матеріалів.
Список використаних джерел інформації: