Гроші є невід’ємною частиною сучасного людського життя. Абсолютно будь-яка річ коштує якихось грошей. Саме тому люди, коли грошей катастрофічно не вистачає, можуть їх у когось позичити. І якщо знайомі вже на відріз відмовляються давати грошей у позику, то на допомогу усім приходять банки. Людина в XXI столітті звикла до сучасного устрою банківської системи та сучасного вигляду банків. І багато хто навіть не замислюється, як ці самі банки працювали десь сто чи двісті років тому, як вони виглядали і що сталося з ними через багато років. Але насправді це дуже цікаво та пізнавально дізнатися якими ж були банки раніше. Саме про старовинні банки і йтиметься у статті на kharkovone.
Волзько-Камський харківський банк
Цей банк відкрився ще 1876 року. Відкрили його за указом імператора Олександра ІІ. Спочатку банк розмістили на так званій Рибній площі, поряд з музичним товариством. Саме там частково мешкали деякі працівники банку. Цей банк дуже швидко розвивався, можна навіть сказати з блискавичною швидкістю. Штат розширювався і вже банку знадобилося більше і логічним рішенням було перенести його. Місце було вибрано цілком пристойне, поруч із двома успішними банками на Миколаївській площі, яка нині зветься площі Конституції.
На секунду проект даного банку створював один із найвідоміших людей Харкова, а саме талановитий архітектор Олексій Бекетов. Його ім’я ще не раз буде згадуватися в данній статті. Банк не просто переплюнув по успішності банки, які були з ним поруч, Волзько-Камський банк став найуспішнішим і найбільшим банком у всьому місті. Так було до революції 1917 року. На жаль, після закінчення революції банк став належати Всеукраїнській конторі банку для зовнішньої торгівлі. Коли почалася Друга Світова війна, то будинок вилучається і в цієї контори, а в будівлі банку розмістили філармонію. Коли закінчилася війна, будівлю банку передали Укргідропроект. У 1960 році місцева влада ухвалює рішення провести глобальну реконструкцію приміщення банку. У будівлю почав розташовуватися театр ляльок, який знаходиться в будівлі до цього дня. Якщо розбирати архітектуру даної будівлі, то можна сказати, що будівля виділяється лише українською стилізацією, горельєфами корабельних носів та ведмежими маскаронами. На вигляд не можна відразу сказати, що колись це був банк. Звичайно будівля досить охайна, але більше на вигляд скидається на якийсь театр або музей.
Держбанк Харкова
Цей банк трохи молодший ніж попередній. Його почали будувати у 1897 році, а закінчили будівництво через три роки, а саме у 1900. Розташований банк на вулиці Сумській. Ця невелика двоповерхова будівля звела прекрасний, але мало відомий Роман Голенищев. Багато хто, хто бачив цей банк можуть заперечити сказавши що поверхів цілих чотири. Це правда, адже через 30 років ще два поверхи добудував уже згаданий вище талановитий і відомий архітектор Олексій Бекетов. Бекетов, як не дивно, вдалося зберегти досить не популярний, але дуже красивий стиль флорентійського ренесансу. Фасад будинок розташований так, що виходить на вулицю Сумську та поділяється на цокольний поверх з величезними вікнами, цоколь та декоративну стінку з поручнями. Також, якщо людина є архітектором, то вона може придивившись помітити, що під час створення чотириповерхового банку дотримувалися принципу золотого перетину.
Банк існує й досі. З 1920 року тут розміщувався Державний банк СРСР, а після розвалу Радянського союзу в 1991 році в цьому старовинному будинку знаходиться Харківське управління Національного банку України.
Земельний банк
Цей банк зобов’язаний своєю появою Торговим банкам, які мали колосальний успіх по всій країні. Ще в 1871 році було затверджено перший у країні Земельний банк, на секунду капітал якого на той момент становив близько мільйона рублів. Це була просто неймовірна сума.
Перші кредити у цьому банку видавали терміном від 18 до 55 років і під 6% річних. І навіть незважаючи на такі досить високі відсотки, банк з кожним роком все більше зростав. Вже в 1894 році для даного банку та Торгового банку було закладено першу цеглу нових будівель, куди вони мали переїхати. Будинки були на Миколаївській площі. Над проектом працював, знову-таки, той самий знаменитий архітектор Олексій Бекетов. Після революції, більшовиками було видано указ про заборону приватної власності. Тому будівлю Земельного банку вилучили та передали Південній раді народного господарства у 1919 році. Пізніше місцева влада вирішує пристосувати будівлю для потреб міськвиконкому. Але й цього виявилося замало і ще до війни у будівлі розміщують Військово-господарську академію. На жаль, будинок дуже важко пережив роки Другої світової війни. Воно було напівзруйнованим і потребувало капітального ремонту. Його відновили лише на початку 1950 року та розмістили у стінах Автотранспортний коледж, який там знаходиться досі.
Якщо архітектор подивиться на цю будівлю, то відразу зможе визначити в якому стилі вона була побудована. Це чистий неоренесанс з дуже витонченою ліпниною, чоловічими та жіночими барельєфами та просто витонченим декором. І до речі, на вході будівлі стоять скульптури двох левів. З ходу може здатися, що вони чудово вписуються в загальну концепцію і були поставлені ще на етапі будівництва, але це зовсім не так. Насправді цих левів поставили лише 2003 року, тому загальну концепцію будівлі варто розглядати без них.
Торговий банк
Досить старовинний банк, зведений на площі Микільській. І до цього банку також доклав своєї професійної руки архітектор Олексій Бекетов. Він створив креслення на замовлення харківського мецената Олексія Алчевського. Найпершим кроком на шляху створення Торгового банку саме в Харкові стала поява в 1868 році одного з найперших у країні спільнот взаємного кредитування щодо позики коштів для малого та середнього бізнесів. Початковий капітал Торгового банку, хоч і був меншим, ніж у Земельного банку, але все одно був досить великий, а саме півмільйона рублів.
На жаль на початку XX століття через особисту неприязнь місцевої влади до мецената Олексія Алчевського, влада доводить Торговий банк до банкрутства. Мабуть через сильні переживання з цього приводу вмирає і сам Алчевський, тож навіть поборотися за будівлю вже не було кому. Тому Північний банк викуповує будинок і переробляє його під себе, але вони там на довго не затримуються. У даній будівлі за дуже короткий проміжок часу встигли побувати і Управління Південної залізниці, і Всесоюзний науково-дослідний інститут організації шахтного будівництва, Будинок науки і техніки, і підконтрольні установи “Донвугілля”. Загалом у будинок заїжджали і практично одразу ж виїжджали. Так продовжувалося аж до початку Другої світової війни. Будівля так само не змогла нормально пережити німецьку окупацію та була частково зруйнована. Звичайно ж після закінчення війни, його відновили та усунули розрив між Торговим банком та Земельним банком.
Що стосується архітектурного стилю, то можна сказати, що банк побудований в неокласичному стилі, але з елементами західноєвропейського модерну та повністю унікальним декором. Будівля має чотири поверхи і навіть через роки досить охайний вигляд.