Серед найвизначніших освітніх та культурних скарбів Харкова особливої уваги заслуговує Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г Короленка, яка є однією з найдавніших бібліотек України. Вона налічує понад 7 мільйонів різноманітних книг, журналів та газет, документів й наукових праць, щорічно база поповнюється 70 тисячами нових. Бібліотека має 13 затишних читальних залів для 524 відвідувачів, два інтернет-центри та 12 клубів різного напрямку. Далі на kharkovone.
Історія будівлі бібліотеки
Свою гуманітарну та просвітницьку діяльність бібліотека почала у 1830 році під назвою “Харківська губернська публічна бібліотека”. Вона була створена завдяки щедрій підтримці благодійників та меценатів місцевої шляхти.
За часи свого існування бібліотека кілька разів змінювала своє розташування. Спочатку вона була у стінах великого нижнього залу будинку Дворянського зібрання у самому центрі міста на Миколаївській площі, що тепер має назву площа Конституції. У 1883-1885 роках бібліотека займала невеликі кімнати у флігелі Міської думи. Книжкова колекція зростала майже щодня і через кілька місяців виявилось, що варто шукати нове приміщення. У 1834 році, фонд примірників налічував 846 одиниць, а у 1886 році – 1,7 тисячі примірників.
Впродовж наступних 14 років вона розташовувалась в орендованих квартирах, спочатку в купецькому банку, а пізніше в будинку Темпінської. Книжковий фонд продовжував швидко зростати й квартири ставали тісними.
У 1899 році, розпочалось будівництво нової споруди, з урахуванням тогочасних досягнень світових бібліотек, а відкриття відбулося у 1901 році.
Через безперервне збільшення книжок, бібліотечний комплекс був розширений до восьмиповерхового у 1929 році та дванадцятиповерхового у 1980 році.
Під час Другої світової війни бібліотека зазнала значних пошкоджень через влучення бомби у читальну залу та пограбування головного фондосховища. Втрати Харківської бібліотеки, які сягали 600 тисяч одиниць і злочин обговорювався під час Нюрнберзького процесу.
У березні 2022 року, внаслідок ракетних обстрілів будівля бібліотеки знову була пошкоджена. Руйнувань зазнали два книгосховища, вітражі, головний корпус та рояль на якому грав ще Рахманінов.
Основні події бібліотеки
- У 1832 році Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко став членом Комітету піклувальників Харківської публічної бібліотеки. Пізніше, як директор був відповідальним за фінансові питання, зберігання документів та придбання періодичних видань і книжок. У 1834 році був надрукований перший каталог.
- У 1835 році бібліотека налічувала 1768 книг загальною вартістю 9537 карбованців, а у 1870 році – 3699 томів.
- У 1890 році був надрукований каталог, до якого входив відділ книг про Харків та губернію.
- У 1902 році у бібліотеці був створений музичний відділ і відбувся перший концерт капели кобзарів Лівобережжя під керівництвом Гната Хоткевича. Таким чином було започатковані основи музичного просвітництва.
- У 1914 році почала діяти система безплатних абонементів для студентів, слухачів жіночих курсів та дітей чиї батьки були воїнами.
- У 1925 році створюється відділ літератури іноземними мовами та мовами народів СРСР. Налагоджуються відносини з бібліотеками Америки, Німеччини, Австрії та іншими країнами.
- У 1953 році відбулась перша конференція молодих фахівців.
- У 1957 році пройшла зустріч з Наталею Забілою.
- У 1961 році створений зал для вивчення іноземних мов.
- У 1974 році бібліотека починає працювати без вихідних.
- У 1979 році починає працювати “Клуб краєзнавців”.
- У 1988 році був отриманий доступ до “заборонених” видань письменників, громадських діячів та вчених.
- У 1998 році відкривається Бібліотека документів Ради Європи з прав людини.
- У 2005 році почала роботу літературна студія Міжрегіональної спілки письменників.
- У 2019 році були представлені стратегії розвитку бібліотечної справи, що включає науковий супровід бібліотек, забезпечення інформаційно-пошуковими системами, та інше.
Історіографія та віртуальні проєкти
Колекція історіографічних документів бібліотеки містить організаційні, статистичні та регламентаційні документи, такі як статути, положення, правила користування та звіти Харківської громадської бібліотеки з 1886 року. Крім того, архівні матеріали, серед яких листи, програми заходів, ювілейна продукція, історичні нариси, монографії, наукові роботи та друковані каталоги.
Віртуальні проєкти та виставки, створені співробітниками бібліотеки. Серед експонатів представлені: раритетні книги, які є пам’ятками української історії та культури, довідники, бібліографічні документи, нотні та образотворчі видання; часописи ХІХ–XX століть з різних галузей, включаючи суспільно-політичні, літературознавчі матеріали та фотографії з архівів.
Пройшовши через низку історичних, політичних та соціальних трансформацій і випробувань, бібліотека зберігає свідчення різних епох. Впродовж своєї історії вона стала прихистком для вчених, письменників, митців та громадських діячів. В ній вони знаходили інтелектуальне та творче натхнення.
В епоху інформаційних технологій бібліотеки не втрачають своєї цінності, а продовжують надавати доступ до якісних та перевірених джерел. Крім можливості зануритись у дослідження, вони стають простором для зустрічей, дискусій, лекцій та творчих заходів. Головна цінність бібліотек – доступ до знань для всіх, незалежно від віку чи фінансових можливостей.