Семінарія – є навчальним закладом, де формують християнське духовенство. Започаткування таких установ було обумовлено подіями Контрреформації. Схоластичні методи доказу істин виявились застарілими, а нові ідеї протестантів мали сильний вплив на духовенство, що врешті призвело до розколу церкви. Далі на kharkovone.
Передумови відкриття семінарії
До XVII століття священників виховували в основному в монастирських школах, зокрема на Харківщині. В них юнаки здобували грамотність. Зазвичай в монастирях існували власні бібліотеки, оскільки ченці займалися переписом книг. Однак така освіта не була достатньою. Після прийняття таїнства священства, хлопці рідко продовжували навчання в університетах і йшли служити в призначенні їм приходи. До речі доктрина про “сім таїнств”, одне з яких священство, теж була відповіддю протестантам, які вважали, що між Богом і людиною не повинно бути посередника. В цьому питанні православні й католицькі священники демонстрували єдність. Постала необхідність підвищити рівень освіти священників обох конфесій.
Таким чином почали відкриватись духовні семінарії, в яких обов’язковими предметами, що передували вивченню теології, стали філософські дисципліни. Особлива увага приділялась творам Платона й Аристотеля та їх вплив на християнське мислення. Для цього семінаристи мали добре знати латину, згодом ввели й давньогрецьку.
Семінарії не вважались вищим навчальним закладом, їх рівень був нижчим за університетський, проте значно вищий, ніж у більшості монастирських шкіл.
Становлення Харківської Духовної семінарії
Харківська духовна семінарія, як освітній заклад була однією з перших на теренах України й постала на базі Харківського колегіуму.
Колегіум у Харкові був заснований у 1726 році та мав потужну благодійну підтримку від населення Слобожанщини всіх станів. Завдяки чому, при ньому відкрили постоялий двір, власну пивоварню та велику бібліотеку. Серед книжок, варто відзначити зібрання творів Стефана Яворського, які охоплюють поетику, проповіді, богословські трактати та навіть памфлети з засудженням протестантизму. Колегіум надавав право навчатись юнакам з різних прошарків, зокрема представників козацтва, містян та звісно, духовенства. У XVIII столітті у колегіумі могли навчатись одночасно 400 осіб, а на початку XIX століття, вже налічувалось 800 учнів.
Освітня програма колегіуму була близькою до університетських. В ньому вивчали філософію, теологію, поетику і риторику, латину, давньогрецьку та російську мови. Завдяки такій насиченій програмі, у 1740-х роках, колегіум навіть почали називати академією, але не офіційно.
У 1765 році почали викладати математику, французьку та німецьку мови, інженерну та будівничу справи, геодезію та тактику артилерійського озброєння. У 1795 році навчальна програма вже охоплювала фізику та природничі науки, а з початку ХІХ століття – медицину та сільське господарство. Таким чином, колегіум розповсюджував просвітництво і меншою мірою релігійні науки. З огляду на це, заклад почав втрачати своє основне призначення.
У 1805 році у Харкові відкрився університет, до якого перейшло навчатись чимало вихованців колегіуму. Тому за рішенням Священного Синоду, колегіум був перекваліфікований у духовну семінарію третього ступеня, яка сфокусувалась на освіті майбутніх священників. У 1840 році, заклад став офіційно називатися Харківська Духовна Семінарія. Навчання було розраховано на 6 років.
Через криваву революцію 1917 року, семінарія була закрита, оскільки до влади прийшли переважно атеїсти і почалась боротьба з духовенством.
Відродження духовної освіти загалом, прийшло після здобуття Україною незалежності.
У 1993 році у Харкові було відкрите Духовне Училище з 2-річною формою навчання. На його основі, у 1996 році була відновлена Харківська Духовна Семінарія, а навчальний процес був розширений до 4-х років.
З 2000 року, семінарія знаходиться на території Свято-Покровського монастиря.
Стан духовної семінарії у XXI столітті
Харківська Духовна Семінарія імені апостола і євангеліста Іоанна Богослова має статус вищого учбового духовного закладу.
За відповідним рівнем освіти випускники отримують спеціальності церковнослужителів, священників та теологів зі ступенем бакалавра. Варто відзначити, що капелани, повинні мати обов’язкову теологічну освіту. У семінарії можна навчатись стаціонарно, з безоплатним харчуванням та проживанням у гуртожитку, або заочно.
З 2001 року при закладі можна спробувати свої сили в духовному образотворчому мистецтві, зокрема в іконописі. Школа дотримується візантійської традиції. Методика поєднує стародавній та класичний стиль. Студенти вивчають основи віросповідання, іконописну майстерність та реставрацію. До навчання зараховують як чоловіків, так і жінок. Програма розрахована на 4 роки.
У 2002 році семінарія почала готувати викладачів для недільних шкіл та інших закладів де вивчають Закон Божий. Таку освіту надає філія Православного педагогічного товариства на Богословсько-педагогічних курсах.
У семінарії існують регентсько-співацькі курси. На регентському – навчаються особи з музичною освітою вищого та середнього рівня, або з дипломом музичної школи. На співацькому – можуть навчатись ті, в кого є музичні дані, навіть без спеціальної освіти. Студенти опановують музичну грамоту, спів у 2-3 голоси та інше. Навчання триває 2 роки.
Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну у 2022 році, семінарія надає притулок харків’янам, які залишились без домівок внаслідок ракетних обстрілів. Семінаристи займаються волонтерською діяльністю. Розвозять харчові продукти, готову їжу та надають медичну допомогу тим, хто її потребує.